Урок-практикум з теми «Історичний розвиток громади на теренах України». Вивчаємо з учнями унікальне скіфське поселення бронзової доби у селі Берегове. Археологічні дослідження свідчать про існування тут укріпленого поселення скіфського часу в VII–VI ст. до н.е. (ранньоскіфський період). Поселення розташовувалося на стратегічно вигідному підвищенні з природними захисними елементами. Виявлені рештки оборонних валів, частоколів, а також фрагменти кераміки та знарядь праці. Поселення мало кілька ярусів, які піднімалися терасами до центральної частини. Кожен рівень був обгороджений частоколом. У центрі — велика споруда, ймовірно, житло вождя або храм. Таке планування дозволяло краще обороняти поселення в разі нападу. Історичний контекст: скіфи — кочовий і напівосілий іраномовний народ, що існував між VII ст. до н.е. та III ст. н.е. Вони залишили глибокий слід у культурі України. Їхні поселення, кургани та артефакти знайдено на всій території країни, зокрему у нашому селі. Скіфська релігійно-міфологічна система сполучала в собі елементи зооморфної символіки звіриного стилю з антропоморфною міфологемою, поєднуючи вірування трипільської культури, елементи тотемів скотарської культури з впливом грецької міфології. Верховенство у скіфському пантеоні належало богині Тібаті, що була символом жіночого народжуючого початку в природі. Після Тібати скіфи вшановували Папая, якого вважали своїм прабатьком і чоловіком богині Апі, що уособлювала життєтворчі стихії — землю і воду. Шлюб Папая і Апі — це союз неба і землі, джерело всього живого. Ця трійця — Тібата, Папай і Апі очолювала пантеон вищих скіфських божеств. Богинею життя і смерті була Аргімпаса. Гойтосир був охоронцем худоби. Він перемагав своїх ворогів шляхом магічних дій. Особливе місце в релігійному світогляді скіфів посідав бог війни Арес, лише йому одному з усіх божеств скіфи споруджували святилища. Скіфи мали розвинену військову організацію, займалися скотарством, землеробством, ремеслами і торгівлею. Населення вело осіле землеробське і частково скотарське господарство. Очевидно, що досліджене поселення села Берегове було частиною більшого культурного процесу взаємодії степових скіфів із населенням лісостепу і Передкарпаття. Відсутність великої кількості розкішних речей вказує на звичайне сільське життя, а не на багатий скіфський центр. Поселення було добре захищене. Біля нього споруджені сторожові вежі, з яких велося спостереження за околицями. Деякі з них були розміщені на курганоподібних насипах. Це дозволяло заздалегідь помітити ворога.Поселення у Береговому — важливий доказ поширення скіфського впливу далеко за межі класичної скіфської степової зони.