«Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами». У Берегівській гімназії відбувся літературно-мистецький захід «Леся Українка поза межами часу», присвячений 155-й річниці від дня народження нашої видатної поетеси. Організаторкою події стала заступник директора, вчителька української мови та літератури Оксана Скабара, яка разом з учнями створила атмосферу щирого діалогу з "дочкою Прометея", а допомагала їм у проведенні вчителька Рома Ящишин. У залі звучали безсмертні рядки, що й сьогодні бринять струнами нашої душі: «До тебе, Україно», «Давня весна», «Гетьте, думи, ви хмари осінні», пророче й мужнє «Завжди терновий вінець буде кращий, ніж царська корона». Особливо проникливо прозвучав лист-сповідь «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», як відлуння великого кохання і великого болю. Мистецькою окрасою став танець учнів четвертого класу «Стежками Лісової пісні», ніжний, світлий, сповнений символів боротьби добра і зла. Цей виступ підготувала з дітьми класовод Анастасія Шмігель. Зворушливо пролунала й пісня «Гетьте, думи, ви хмари осінні» на слова поетеси, що ніби закликала розвіяти смуток і зміцнити віру. Присутні мали змогу поринути у глибину творчої спадщини завдяки книжковій експозиції «Вічна Леся: книжкова спадщина», де були представлені видання зі шкільної бібліотеки. Окрему емоційну сторінку заходу присвятили історії кохання Лесі Українки та Сергія Мержинського, історії жертовності, відданості та духовної висоти. У своєму виступі Оксана Василівна наголосила, що Леся Українка залишилася в історії передусім як поетеса, голос нескореного духу, який лунає крізь століття, не втрачаючи ні глибини, ні сили. Ніхто так гостро не будив у людині почуття гідності й так пристрасно не кликав до боротьби за свободу, як вона: Директор Валерій Куцериб подякував всім учасникам заходу і на завершення сказав, що сьогодні, коли триває жорстока війна українського народу проти російського агресора, слово Лесі звучить по-особливому сильно. Її образ постає як символ незламності, внутрішньої свободи й віри у світло, що неодмінно перемагає темряву. Захід став підтвердженням того, що Леся Українка не лише постать минулого, а жива присутність у нашому сьогоденні. Її слова «Ні, я жива, я буду вічно жити!» сьогодні звучать як маніфест віри, сили та незламного майбутнього України.