Для відзначення 25-ї річниці Конституції України та 820-ї річниці від народження короля Данила Галицького учні та вчителі Берегівського ЗЗСО І-ІІ ступенів здійснили екскурсію-подорож «Шляхами Лева Даниловича» до монастиря св. Онуфрія,що знаходиться у карпатському селі Лаврів, та у село Спас, яке відоме унікальними середньовічними пам'ятками: рештками Спаського монастиря,городищем, комплексними пам'ятками природи — скелею, де був збудований замок Данила Галицького, та знаменитий Спаський камінь. Лаврівський монастир Чину св. Василія Великого заснований у далекому 1292 році володарем Галичини князем Левом Даниловичем та його кумом - литовським князем Войшелком Мендовговичем, який після постригу в ченці взяв ім’я Лавр(що й дало назву селищу Лаврів). Саме тут знайшов свій останній притулок князь Лев, який незадовго до смерті також постригся в ченці, та у 1301 році був поховний на території монастиря. Старовинна, збудована ще у 13 ст., церква монастиря славиться також унікальними фресками 15 - 16 ст. Ці, одні з найдавніших збережених фресок Галичини, є пам'яткою світового значення. Перекази доносять до нас велику кількість дивних історій про святині монастиря та його цілющу воду. У підземеллях церкви знаходиться некрополь, де в так званих криптах знайшли свій останній притулок видатні духовні та світські постаті. В архіві Лаврівського монастиря зберігались пергаментні листки ХІІ-ХІІІ ст., грамоти князя Лева, польських королів ХV- ХVІ ст., розкішні рукописи, писані золотом; стародруки, рідкісні видання, грамоти гетьманів, владик та молдавських господарів (ХVІ ст.), книги Петра Могили, Лазаря Барановича з дарчим записом монастиреві. На жаль, у 1939 р. після приходу радянської влади в Галичину, архів і бібліотеку Лаврова НКВД-исти вивезли у сусіднє село Стрілки і спалили. Місцеві мешканці сховали деякі ікони, які згодом потрапили до музеїв. У червні 1941 р. монастир був казармою для радянського гарнізону,а після Другої світової війни в монастирських приміщеннях створили школу-інтернат для неповносправних дітей, яка проіснувала до 1994 р. 25 червня 2011 року до Лаврівського монастиря були повернуті мощі св. Онуфрія- заступника подорожніх, бездітних родин та породіль. Також учасники екскурсії відвідали село Розлуч, що славиться своїми цілющими джерелами. Крім того, у селі розташований костел св. Франциска Борджія - рідкісний зразок дерев'яного католицького храму в неоготичному стилі. Побудований на початку XX ст.,костел являє собою унікальний зразок дерев'яних храмів, в якому неоготичні елементи об'єднані з прийомами народного зодчества, що особливо помітно в інтер'єрі. Спаський (Соколів) Камінь – геологічна пам’ятка природи місцевого значення, входить з 1994 року у природно-заповідний фонд України та охороняється законом. Розташована на південь від села Спас на лісистому пагорбі, неподалік від річки Дністер. Висота найвищого каменя досягає 24 метрів. Загальна довжина масиву – 80 метрів. Об’єкт входить в історико-природничий туристичний маршрут “Шляхами Князя Лева”.На відміну від інших відомих скельних Верхньодністерських та Сколівських Бескидів (скелі Урицькі, Ямельницькі, Тишівницькі, Бубницькі, Розгірницькі і т.д.), що складені з пісковиків ямненської свити (нижній палеоген), утворення комплексу скель “Спаський Камінь” пов’язане з руйнування товщі пісковиків тершівського горизонту спаської свити (нижня крейда, 125-130 млн. років). Дорогою на Старий Самбір заїхали в один з найстаріших в Україні єврейських цвинтарів (кіркут),який був відреставрований у 1998–2001 рр. за ініціативи і на кошти уродженця Старого Самбора Джека Ґарднера . Пам'ятник, що споруджений при вході, і цвинтар занесені до 15 наукових центрів та музеїв юдаїки.